загрузка...
<< Предыдушая Следующая >>

Злочини з формальним складом

— це такі злочини, в яких момент, з якого злочин вважається закінченим, законодавець пов'язує із вчиненням суспільно небезпечного діяння.
Якщо у злочині з матеріальним складом, який вчинявся з прямим умислом, суспільно небезпечні наслідки не настали, йдеться про замах на злочин (вбивця стріляв у потерпілого, але не влучив, — наявний замах на вбивство); якщо ж діяння вчинялося з непрямим умислом чи через необережність — злочин взагалі відсутній. Так, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, буде злочином тільки тоді, коли потерпілому спричинені середньої тяжкості або тяжкі тілесні ушкодження чи смерть, або коли ці порушення спричинили загибель кількох осіб (ст. 286 КК).
За відсутності цих наслідків злочину не буде, мова може йти про адміністративне або цивільно-правове правопорушення.
До злочинів з матеріальним складом належать також злочини із загрозою реального спричинення суспільно небезпечних наслідків. Тобто шкода фактично не настала, але з вини суб'єкта створилася ситуація, за якої вона могла настати. Такі склади загрози спричинення суспільно небезпечних наслідків конструюються законодавцем при завідомому поставленні особливо цінних об'єктів (насамперед життя людини) в реальну небезпеку.
Наприклад, свідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини (ч. 1 ст. 130 КК), або порушення правил пуску ракет, проведення всіх видів стрільби, вибухових робіт або вчинення інших дій у повітряному просторі, якщо це створило загрозу безпеці повітряних польотів (ч. 1 ст. 282 КК).
Ці злочини слід вважати злочинами з матеріальним складом, адже вони у наявності тільки тоді, коли встановлена реальність загрози безпеці здоров'ю, життю, польотам тощо, що треба довести так само, як і настання фактичної шкоди.
Щодо злочинів з формальним складом, то їх конструювання саме таким чином може бути викликане двома причинами.
По-перше, за відсутності матеріальних наслідків діяння, в умовах наявності лише політичних, організаційних, моральних, соціальних наслідків, законодавець, вважаючи, що це діяння містить ознаку суспільної небезпеки, конструює склад злочину як формальний, тобто такий, який є закінченим уже після вчинення самої дії або бездіяльності.
Скажімо, одержання хабара службовою особою має політичні й соціальні наслідки, бо підриває авторитет певної ланки державного апарату (а то й апарату в цілому), унеможливлює її активну діяльність на користь народу і держави. Але наслідки одержання хабара можуть бути різні: хабарник може вирішити певне питання на підставі закону або не вирішувати його взагалі. Будь-яке спрямування поведінки суб'єкта лежить за межами складу злочину — одержання хабара, бо він вважається закінченим з моменту одержання хабарником хоча б частини предмета хабара.
Таке формулювання складу розглядуваного злочину як формального є цілком слушним.
По-друге, деякі злочини, хоча й тягнуть за собою матеріальну шкоду, яка може бути визначена, мають високий ступінь суспільної небезпеки, і це примушує законодавця переносити момент їх закінчення в правовому плані на стадію готування до злочину чи замаху на злочин.
Цим підкреслюється, що закон "налаштований рішуче" у боротьбі з такими злочинами.
До таких злочинів належить, наприклад, розбій (ст. 187 КК). Законодавець сконструював його таким чином, що сам напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства, є закінченим складом злочину незалежно від того, чи вдалося винному заволодіти чужим майном, чи ні. Настання певних наслідків (тілесних ушкоджень, майнової шкоди), їх характер враховується судом при призначенні покарання. Заподіяння тяжких тілесних ушкоджень є кваліфікуючою ознакою, а отже, впливає і на кваліфікацію розбійного нападу.
У цілому ряді випадків основний склад злочину є формальним, а кваліфікований склад цього ж злочину — матеріальним. Тобто підвищення суспільної небезпеки діяння обумовлюється випадками настання суспільно небезпечних наслідків.
Наприклад, основний склад злочину зґвалтування (ч. 1 ст. 152 КК) є формальним, а один із найбільш небезпечних його кваліфікованих видів є зґвалтування, що спричинило особливо тяжкі наслідки (смерть потерпілої особи, тяжкі тілесні ушкодження, самогубство тощо), тобто злочин з матеріальним складом (ч. 4 ст. 152 КК).
Терміни "злочин з матеріальним складом " і "злочин з формальним складом " є суто робочими, традиційними, що вживаються в науці й практиці (але не в законодавстві) вже не одне сторіччя. Вони не пов'язані з характером і ступенем суспільної небезпеки злочину, що ми підтвердили прикладами, наведеними вище.
Розподіл злочинів на злочини з матеріальним і формальним складом має велике теоретичне і практичне значення.
Встановивши вид складу злочину, правозастосовець повинен у злочинах з матеріальним складом встановити і довести наявність суспільно небезпечних наслідків у діянні винної особи, визначитися, створюють вони основний чи кваліфікований склад злочину, а за
їх відсутності визначитися, чи є у скоєному склад замаху на злочин, чи, можливо склад злочину взагалі відсутній. Все це необхідно для правильної кваліфікації скоєного діяння.
При постановленні вироку суддя, крім вирішення питання кваліфікації скоєного діяння, враховує сутність наслідків як обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання (див., наприклад, п. 2 ч. 1 ст. 66, п. 5 ч. 1 ст. 67 КК) при призначенні справедливого покарання.
<< Предыдушая Следующая >>
= Перейти к содержанию учебника =

Злочини з формальним складом

  1. Розділ Vкримінальна ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ та її підстави. склад злочину і кваліфікація злочину
    Розділ Vкримінальна ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ та її підстави. склад злочину і кваліфікація
  2. Поняття і значення складу злочину. Види складів злочину.
    Склад злочину - це сукупність встановлених у КК юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як злочинне. Є єдиною і достатньою підставою кримінальної відповідальності, визначає межі розслідування, він дозволяє провести чітке розмежування між злочином і провиною, відмежувати один злочин від будь-якого іншого. Склади класифікуються: 1.за ступенем
  3. Глава 2. ЗЛОЧИН І СКЛАД ЗЛОЧИНУ
    Глава 2. ЗЛОЧИН І СКЛАД
  4. СКЛАД ЗЛОЧИНУ І КВАЛІФІКАЦІЯ ЗЛОЧИНУ
    СКЛАД ЗЛОЧИНУ І КВАЛІФІКАЦІЯ
  5. 4.5. Склад злочину і кваліфікація злочину
    Кваліфікація (від лат. qualificatio від qualisy— який, якої якості + facerey— робити) злочину — найважливіша дія службової особи (дізнавача, слідчого, прокурора, судді), яка полягає у кримінал ьно-правовій оцінці вчиненого суспільно небезпечного діяння. Це — встановлення у певному діянні всіх ознак конкретного складу злочину, передбаченого в КК. Необхідними умовами правильної кваліфікації діяння
  6. 4.5. Склад злочину і кваліфікація злочину
    Кваліфікація (від лат. qualificatio від дішіівц— який, якої якості + Гасегец— робити) злочину — найважливіша дія службової особи (дізнавача, слідчого, прокурора, судді), яка полягає у кримінально-правовій оцінці вчиненого суспільно небезпечного діяння. Це — встановлення у певному діянні всіх ознак конкретного складу злочину, передбаченого в КК. Необхідними умовами правильної кваліфікації діяння є
  7. Склад злочину
    визначається як сукупність встановлених у кримінальному законодавстві об'єктивних та суб'єктивних правових ознак, які характеризують певне суспільно небезпечне діяння як злочин. Ці ознаки є типовими й необхідними для конкретних видів злочину. Саме наявність їх "набору" свідчить про вчинення певного злочину, наприклад, саме вбивства, крадіжки, службового підроблення тощо. Звичайно, кожний випадок
  8. Основний склад злочину
    формулює основні ознаки складу злочину і не містить ані обтяжуючих (кваліфікуючих), ані пом'якшуючих (привілейованих) обставин, вказаних в інших частинах цієї статті або в інших статтях. Отже, вести мову про наявність основного складу злочину можна, якщо законом передбачено кваліфіковані або привілейовані склади, тобто є можливості для їх взаємного порівняння й оцінки. Скажімо, основний склад
  9. Привілейований склад злочину
    — це такий склад, який містить пом'якшуючі, порівняно з основним складом, обставини, що тягне за собою більш м'яке покарання згідно з відповідною санкцією. Привілейовані склади злочину розташовані в окремих статтях, а не в статті, де зазначено основний склад злочину. Ми вже казали про основний та кваліфіковані склади вбивства, що містяться відповідно у ч. 1 і 2 ст. 115 КК. Щодо привілейованих
  10. Складний склад злочину
    обтяжений хоча б однією з таких обставин, як двооб'єктність складу злочину (ст. 294 КК — масові заворушення, що завдають шкоди не тільки громадському порядку, а й посягають на власність, особу тощо), наявність двох форм вини (ч. 2 ст. 121 КК — умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, характеризується умисною формою вини щодо заподіяння тяжкого тілесного ушкодження і
  11. Злочини з матеріальним складом
    — це такі злочини, в яких наявність закінченого складу злочину законодавець пов'язує із настанням конкретних, вказаних у законі
  12. Кваліфікований склад злочину
    — це такий склад, який містить обтяжуючі, порівняно з основним складом, обставини, що тягне за собою більш суворе покарання згідно з відповідною санкцією. Кваліфіковані ознаки розташовані в частині другій (і наступних) статті, а в першій частині сформульовано основний склад злочину. Скажімо, в ч. 2 ст. 115 КК сформульовані 13 пунктів, де зазначені всі види кваліфікованих вбивств (вбивств з
  13. функції складу злочину
    Які ж функції виконує склад злочину, які завдання на нього "покладені"? Першу, найзначнішу функцію ми розглянули — це функція бути підставою кримінальної відповідальності (фундаментальна функція). Серед інших — це функція забезпечення конституційних прав і свобод громадян, адже відсутність хоча б однієї ознаки конкретного складу злочину в діянні особи виключає будь-яку можливість її притягнення
  14. Об’єктивна сторона складу злочину
    — це його зовнішній прояв, який виражається у вчиненому особою суспільно небезпечному діянні (дії або бездіяльності). До ознак об’єктивної сторони складу злочину належать суспільно небезпечне діяння (у вузькому розуміння цього поняття), суспільно небезпечні наслідки цього діяння, причиновий зв’язок між вказаним діянням і наслідками та об’єктивні умови місця, часу, способу, обставин, знарядь і
  15. 25. Загальна характеристика юридичного складу злочину.
    Юридичний склад злочину - це сукупність встановлених у кримінальному законі юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як злочинне. Визнання того чи іншого суспільне небезпечного діяння злочином є виключним правом законодавця, тобто Верх. Ради Укр. «Немає злочину без вказівки на те в кримінальному законі». Отже, для того, щоб будь-яке суспільне
  16. Розділ VІ ОБ’ЄКТИВНА СТОРОНА СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ
    Розділ VІ ОБ’ЄКТИВНА СТОРОНА СКЛАДУ
  17. 8. Методика аналізу складу злочину.
    Кваліфікація передбачає точний юридичний аналіз елементів складу злочину: об'єкта, об'єктивної і суб'єктивної сторін, суб'єкта злочину. Для визначення об'єкта злочину в ряді випадків істотне значення мають ознаки особи, яка потерпіла від злочинного посягання. Так, потерпілим від розпусних дій може бути тільки підліток, який не досяг 16-ти років, статева недоторканість якого і виступає об'єктом
  18. 4.3. Поняття складу злочину та його ознаки
    Поняття складу злочину відоме з часів римського права: corpusydelictiy(corpusy— основа, суть, склад; delictumy— правопорушення). У римському праві також corpusy— тіло, corporay— тілесні речі, на відміну від прав — jura. Поняття складу злочину тоді відігравало процесуальну роль достатньої підстави для розгляду справи в суді з огляду доведеності наявності в діянні особи рис правопорушення. Вперше
  19. 28. Юридичний склад злочину (З.) і кваліфікація
    . Юридичний склад З. - це сукупність встановлених у КК юридичних ознак, що визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як злочинне. Визнання того чи іншого суспільне небезпечного діяння злочином є виключним правом законодавця, тобто Верх. Ради Укр. Отже, для того, щоб будь-яке суспільне небезпечне діяння, що зустрічається в реальному житті, набуло статусу З. необхідно, щоб діяння даного виду
  20. 26. Основні системно-структурні характеристики юр. складу злочину.
    Склад злочину є сукупністю об'єктивних та суб'єктивних ознак, об'єднаних у чотири групи, кожна з яких має свій юридичний зміст. Це є система, що має свою внутрішню структуру (елементи, їх співвідношення та взаємозв'язок). Теорія кримінального права називає ці групи елементами складу злочину. Ними є: об'єкт злочину і об'єктивна сторона злочину (об'єктивні ознаки складу), суб'єкт і суб'єктивна
Портал "ЗНАНИЕ" © 2014
info@books.house




Рейтинг@Mail.ru